Як правильно використовувати рослини-сидерати?
Існує безліч способів внесення добрив: від традиційного внесення в ґрунт порошків, гранул і розчинів до просунутих методик, які абсолютно не порушують природний хід речей. До останніх належить висадка рослин-сидератів. Використовувати їх можна на дачній ділянці, городі, в садовому господарстві — наприклад, для вирощування квітів. Зацікавилися? Читайте далі — «УкрХімАналіз» розповість найголовніше про сидерування!
Сидерати: що це таке?
Сидерати — це умовно виокремлена група рослин, що відповідають двом основним критеріям:
- Вони не виснажують ґрунт і дозволяють висаджувати основні культури безпосередньо після себе.
- Вони збагачують ґрунт корисними речовинами, необхідними для вирощування інших видів і сортів рослин.
Принцип використання сидератів на дачі або будь-яких інших ділянках землі повторює природні цикли: рослинам дають прорости і пройти фазу активного росту, після чого зрізають або скошують. Залишки стебел, листя і кореневої системи, як і в природних умовах, не вилучається, а змішується з верхнім шаром ґрунту. У результаті виходить перегній, що збагачує ґрунт азотом, калієм, фосфором та іншими корисними мікроелементами.
З принципу застосування випливає відповідь, чим сидерати кращі за традиційні добрива. Поживні речовини, що містяться в таких рослинах, надходять у ґрунт максимально наближеним до природних умов способом — і це зводить до нуля ризики «спалити», перекислити або перелужити землю, внісши занадто багато отриманої хімічним способом суміші.
Використання сидератів
Сьогодні налічується майже півтисячі видів рослин, які можна застосовувати для сидерування. У статті ми не зможемо описати всі особливості їх використання — наведемо лише найзагальніші відомості. Виділяють такі категорії сидератів:
Складноцвіті (соняшник). Збагачують ґрунт жорсткими органічними волокнами, що дають змогу закріпитися корінню основної вирощуваної культури.
- Хрестоцвіті (суріпиця, ріпак). Насичують ґрунт легкозасвоюваними формами фосфору, а також ефективно знищують спори всіляких грибків.
- Бобові (сочевиця, квасоля, конюшина). Підвищують вміст у землі сполук азоту і фосфору, а також нейтралізують закислені ґрунти.
- Гречані (гречка). Служать джерелом калію і фосфору, а також вкрай ефективно розпушують щільний ґрунт.
- Злакові (овес, пшениця). Допомагають наситити ґрунт необхідними рослинам сполуками азоту і калію.
- Гідрофільні (фацелія). На відміну від раніше перерахованих, не надто ефективно збагачують ґрунт — зате прекрасно борються зі шкідливими бактеріями і нематодами.
Сидерати, за кількома незначними винятками (ріпак, соняшник), дуже добре приживаються в ґрунті: вам не потрібно буде витрачати сили на вирощування майбутнього природного добрива, а заощаджену енергію можна спрямувати на культивування цільових сільськогосподарських культур.
Як правильно сидерувати ґрунт
Базові поради щодо застосування сидератів:
- Рослини найкраще сіяти або після збору врожаю (пізно влітку або восени), або перед висаджуванням основних культур (навесні або рано влітку). До першої групи належать овес, конюшина і суріпиця; до другої — редька, квасоля і люцерна.
- Сидерати можна сіяти паралельно з основними культурами, між рядами. У цьому випадку принципово важливо скосити їх до того, як дадуть сходи цільові рослини — інакше сидерати, що активно розвиваються, «задушать» їх.
- У середньому сидерати сіють за 2 місяці до посадки основних культур. За цей час стебла і листя наберуть достатньо сили, щоб з них вийшов живильний шар перегною.
- Сидерати зрізають або скошують до того, як на них з’являться квіти. В іншому разі по ділянці може поширитися насіння, що витіснить основну культуру; крім того, після початку цвітіння стебла рослин швидко втрачають корисні властивості.
- Зрізані або скошені стебла сидератів рекомендується вкопувати в ґрунт на глибину близько 5-10 сантиметрів — інакше корисні речовини будуть просто знесені з поверхні під час чергового поливу.
- Кореневу систему вчасно скошених сидератів прибирати не потрібно: вона разом зі стеблами утворює живильний шар перегною.
- Для кислих ґрунтів підходять такі сидерати, як гречка, овес і конюшина; для лужних — гірчиця, квасоля, люцерна.
- Не можна висаджувати на ділянці, удобреній сидератами, культури, що належать до тієї самої родини. Наприклад, хрестоцвіті суріпиця і ріпак не поєднуються з капустою, а складноцвіті соняшник — з топінамбуром.
На закінчення наведемо коротку таблицю сполучуваності сидератів та основних сільгоспкультур.
Таблиця — Які сидерати використовувати для різних сільськогосподарських рослин
| Цільова культура | Сидерати |
| Капуста | Люцерна, буркун, конюшина, горох |
| Картопля | Конюшина, ріпак, сочевиця, редька |
| Томати | Горох, квасоля, суріпиця, фацелія |
| Огірки | Овес, конюшина, сочевиця, ріпак |
Чи достатньо якісний ґрунт?
Лабораторія «УкрХімАналіз» виконує оцінку стану сільськогосподарських земель усіх типів і призначень. Ми працюємо в Києві, Київській та інших областях України. У нашій команді — справжні фахівці, у нашому арсеналі — високоточне обладнання та сучасні методики аналізу. Ми допоможемо вам дізнатися все про використовуваний ґрунт!